Древослів

Словник Української Мови

білогривець

[biloɦrɪʋɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісна назва рослини з родини айстрових, відомої як миколайчики польові (Eryngium campestre).

  2. (Зоологія) –

    Застаріла або діалектна назва коня (переважно самця) зі світлою або білою гривою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білогривець, р. білогривця, д. білогривцеві, з. білогривця, о. білогривцем, м. білогривцеві, к. білогривцю

Більше записів