білобандит

[bilobɑndɪt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний термін, який у радянській пропаганді часів Громадянської війни (1917–1921) та у подальшій офіційній історіографії СРСР використовувався для позначення учасників антибільшовицьких (Білих) армій та рухів, надаючи йому різко негативного, зневажливого відтінку.

  2. (Історія) –

    У сучасному вживанні — емоційно забарвлений, зневажливий або полемічний термін для позначення противників української державності, зокрема тих, хто симпатизує або ідентифікує себе з ідеологією, діями чи наступниками російського білогвардійського руху, що вороже ставився до українського національно-визвольного змагання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білобандит, р. білобандита, д. білобандитові, з. білобандита, о. білобандитом, м. білобандиті, к. білобандите

Більше записів