більмач

1. Той, хто має більмо на оці; людина з вадою ока, що виникла внаслідок пошкодження рогівки або кришталика.

2. Переносно: людина, яка погано бачить, незряча або має слабкий зір; сліпий.

3. У давнину — прізвисько або прізвище, що вказувало на фізичну ваду очей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |