Значення
- (Геологія) –
Мінерал класу силікатів, гідроксилвмісний алюмосилікат кальцію та натрію, що кристалізується в моноклінній сингонії; зустрічається у вигляді дрібних призматичних кристалів білого, рожевого або блакитного кольору.
- (Геологія) –
Рідкісний колекційний мінерал, вперше знайдений у 1908 році в Гренландії та названий на честь данського геолога Генріка Біліта (Henrik Bilit).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. білітоніт, р. білітоніту, д. білітонітові, з. білітоніт, о. білітонітом, м. білітоніті, к. білітоніте