1. (у математиці, зокрема в алгебрі та функціональному аналізі) Властивість функції двох змінних, яка є лінійною по кожному з аргументів окремо, якщо інший аргумент зафіксовано.
2. (у лінгвістиці) Принцип організації писемності, за яким знаки (графеми) розташовуються в дві лінії (ряди, рівні), що часто зустрічається в ієрогліфічних системах, де один компонент може розміщуватися ліворуч, праворуч, зверху або знизу від іншого.