більдюга

[bilʲdjuɦɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Велика, важка, незграбна річ, часто з негативним відтінком (про предмети, механізми тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    Про людину: незграбна, груба, масивна особа; теж уживається як образливе прізвисько.

  3. (Зоологія) –

    Рідкісне: велика, потужна тварина (наприклад, кінь або собака).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. більдюга, р. більдюги, д. більдюзі, з. більдюгу, о. більдюгою, м. більдюзі, к. більдюго

Більше записів