Значення
- (Геологія) –
(геологія) Кристалографічна форма, що має два нахили осей, двоклінна призма; різновид пінакоїда в триклінній сингонії.
- (Історія) –
(історія, архітектура) У Стародавньому Римі — будівля або приміщення з двома рядами лож або ліжок, розташованими вздовж стін, призначене для трапез або зібрань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. біклінії, р. бікліній, д. біклініям, з. біклінії, о. біклініями, м. біклініях, к. біклінії