1. (геологія) Кристалографічна форма, що має два нахили осей, двоклінна призма; різновид пінакоїда в триклінній сингонії.
2. (історія, архітектура) У Стародавньому Римі — будівля або приміщення з двома рядами лож або ліжок, розташованими вздовж стін, призначене для трапез або зібрань.