Значення
- (Хімія) –
Біхроматометрія — метод хімічного аналізу, заснований на окисненні визначуваної речовини біхроматом калію (K₂Cr₂O₇) у кислому середовищі з подальшим вимірюванням кількості витраченого окисника або утворених продуктів для кількісного визначення вмісту органічних або неорганічних відновників у пробі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. біхроматометрія, р. біхроматометрії, д. біхроматометрії, з. біхроматометрію, о. біхроматометрією, м. біхроматометрії, к. біхроматометріє