бікатегорія

1. У математиці, зокрема в теорії категорій — категорія, морфізми між об’єктами якої самі утворюють категорію, а операції композиції узгоджені між собою; формальна структура, що узагальнює поняття категорії, додаючи ще один рівень морфізмів (2-морфізмів).