біготня

[biɦotnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне, швидке пересування, метушня, клопіт, часто без видимої мети або результату; біганина, метушня.

  2. (Література) –

    (у переносному значенні) Суєта, метушливе життя, сповнене дрібних клопотів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біготня, р. біготні, д. біготні, з. біготню, о. біготнею, м. біготні, к. біготне

Більше записів