1. У давньоримській архітектурі — тип громадської будівлі, що являла собою велику залу, розділену подвійним рядом колон на три поздовжніх нефі, з освітленням через вікна у верхній частині центрального нефа.
2. У середньовічній та романській архітектурі — назва церковної будівлі, подібної до давньоримського прототипу, часто з галереями на другому ярусі.