Значення
- (Техніка) –
(техн.) Провідник, що складається з двох ізольованих паралельних жил, звичайно скручених між собою, який використовується в електротехніці та радіотехніці.
- (Фізика) –
(фіз.) Пристрій або конструкція, де два паралельні ниткоподібні елементи (наприклад, дроти, нитки) використовуються для підвішування, кріплення або створення електричного контуру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. біфіляр, р. біфіляра, д. біфілярові, з. біфіляр, о. біфіляром, м. біфілярі, к. біфіляре