Значення
- (Фізика) –
У фізиці конденсованих середовищ — квазічастинка, що утворюється в результаті зв’язку двох екситонів (електронно-діркових пар) завдяки їхній взаємодії; зв’язаний стан двох екситонів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. біекситон, р. біекситону, д. біекситонові, з. біекситон, о. біекситоном, м. біекситоні, к. біекситоне