Значення
- (Лінгвістика) –
Людина, яка викликає співчуття через своє скрутне становище, нещастя або безпорадність; нещасник, бідолаха.
- (Лінгвістика) –
(У звертанні) Слово, яким називають людину (часто з відтінком співчуття, жалісливості або зневажливості).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бідолага, р. бідолаги, д. бідолазі, з. бідолагу, о. бідолагою, м. бідолазі, к. бідолаго