бідка

1. (діал.) Невелика дерев’яна посудина з однією ручкою, зроблена з цільного шматка дерева, зазвичай використовується для черпання води або рідини; ковш, черпак.

2. (діал.) Невелика дерев’яна діжка, кадка.

Приклади вживання

Приклад 1:
Там лю­ди сно­ви­га­ють; там чо­ловіки бідка­ються своїм убо­жест­вом та лю­ти­ми мо­ро­за­ми; там мо­ло­диці сва­ряться че­рез тин… Ко­ло шин­ку кріпаків ціла юр­ба, поз­би­ва­лась у ку­пу. Крик, гук, спірка, зма­ган­ня… Одні вик­ри­ку­ють: – Що во­ни нас ду­рять?..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |