бідаха

[bidɑxɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (рідко) Зменшувально-пестлива форма від слова “біда”, що вказує на невелику, незначну біду або використовується з іронією для позначення серйозної негаразди.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал., зневажл.) Бідолаха, нещасна, пригноблена людина; той, хто перебуває в скрутному становищі або викликає жалість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бідаха, р. бідахи, д. бідасі, з. бідаху, о. бідахою, м. бідасі, к. бідахо

Більше записів