Словник Української Мови
Буква
1. Збільшена форма до слова “бідак” — людина, що перебуває в скрутному, злиденному становищі, часто з відтінком співчуття або зневаги.
2. (переносно) Про того, хто часто скаржиться на своє життя, утікає від відповідальності або викликає жаль своєю безпорадністю.
Приклад 1:
По- терпаю, бідачисько, що я вмру! ; грошей на виїзд на клініку до Відня не дав, – хвороба прибрала тепер таку фазу, що всяка операція вже спізнена, а я штукою лишень, себто морфіною і аспіриною, держуся з дня на день, виглядаючи кінця. — Невідомий автор