бібульник

1. Рідкісна рослина родини амарилісових з великими білими квітами, що росте на піщаних ґрунтах; білоцвіт літній (Pancratium maritimum).

2. Заст. Той, хто виготовляє або продає папір (від староукраїнського “бібула” — папір).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |