бібліотека

1. Установа, що збирає, зберігає, систематизує та надає для використання книги, друковані видання, рукописи, аудіовізуальні та електронні документи, а також забезпечує інформаційне обслуговування користувачів.

2. Систематизоване зібрання книг, журналів, рукописів тощо, що належить окремій особі, організації або спеціалізоване за певною темою.

3. Приміщення або спеціально обладнана частина приміщення, де зберігається такоє зібрання книг.

4. Серія однотипних книг, виданих однією видавничою установою, що об’єднана спільною темою, форматом або оформленням (наприклад, “Бібліотека пригод”).

5. У комп’ютерній техніці — сукупність стандартних програм, підпрограм або модулів, що виконують певні функції та доступні для використання різним застосункам.

6. У програмуванні — зібрання готових об’єктів, класів, функцій або процедур для вирішення типових задач.

Приклади вживання

Приклад 1:
Передусім центр зарубіжного українського енциклопедизму — Сарсель поблизу Парижа, могила Кубійовича, розмови й зустрічі з тими, хто протягом років плекав «Енциклопедію українознавства», передусім А. Жуковським, редакція «Українського слова», бібліотека ім. Петлюри, екскурсії пам’ятними місцями разом з Віктором Коптіловим, з Марією Маланчук.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
19 Очевидно, мова йде про пожежу 1780 p., під час якої згоріла бібліотека Києво- Могилянської академії, де зберігався й рукопис згадуваної трагікомедії В. Лащевського. 20 Запис пісні знайдено у рукописному збірнику середини XVIII ст., опис якого зробив у свій час В. Перетц.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Оригінал твору, найвірогідніше, загинув у Лаврі під час по- жежі 1718 р., коли згоріла вся монастирська бібліотека. Створена Йосифом Тризною редакція Патерика, як і більш рання Феодосіївська редакція та польськомовний Paterykon, відзначалася вве- денням у текст Патерика непечерських літописних повідомлень.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |