1. Мовна одиниця (слово, словосполучення, фразеологізм, синтаксична конструкція), запозичена з мови Біблії (переважно з давньоєврейської, арамейської або давньогрецької через переклад) і увійшла до інших мов, часто зі збереженням оригінального образного сенсу або стилістичного забарвлення.
2. Вислів, ідея, сюжетний мотив або образ, що походить з Біблії і використовується в художній літературі, мистецтві, публіцистиці або повсякденному мовленні.
3. Напрям у літературознавстві, мистецтвознавстві або культурології, що вивчає біблійні впливи, образи та сюжети у світовій культурі.