1. Позбавлений почуття жалю, співчуття до кого-, чого-небудь; жорстокий, нещадний.
2. Надзвичайно суворий, невблаганний, що не знає поблажок (про явища, дії, ставлення тощо).
безжалісний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Рафінований садист, безжалісний і кровоненажерний, здоровенний, з необмеженою владою. Бувши начальником ДТО, він власноручно мордував в’язнів, і хто в нього побував — ніколи того не забуде, якщо вийшов живий. — Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |