беззаперечний

1. Такий, що не викликає сумнівів або заперечень; безсумнівний, очевидний, безспірний.

2. (У логіці та філософії) Такий, що не потребує доказів; аксіоматичний, самоочевидний.

Приклади:

Приклад 1:
Залишався тільки один беззаперечний факт: Тодор молодший вперше за всю історію свого кравецтва пошив бездоганні вишукані жіночі черевички червоного кольору. На підборах.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”