1. Який не має заборон, обмежень; вільний, необмежений у своїх проявах, діях.
2. Який не підлягає забороні, не може бути заборонений; дозволений.
беззаборонний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови