беззаборонний
[bɛzzɑboronnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Філософія) –
Який не має заборон, обмежень; вільний, необмежений у своїх проявах, діях.
- (Юриспруденція) –
Який не підлягає забороні, не може бути заборонений; дозволений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. беззаборонний, р. беззаборонного, д. беззаборонному, з. беззаборонного, о. беззаборонним, м. беззабороннім