безвиразний

1. Який не має виразності, невиразний; такий, що не виявляє яскраво виражених ознак, властивостей, не викликає певних відчуттів, уражень.

2. Позбавлений індивідуальності, оригінальності; нічим не примітний, звичайний, посередній.

3. Про мистецький твір, виконання тощо: такий, що не викликає емоційного резонансу, естетичного задоволення; слабкий за художніми якостями.

Приклади вживання

Приклад 1:
їх погляд, пильний і безвиразний, проймав Івана Семеновича, вбирав у себе його очі; збентежений, він через силу відвернувсь і подивився навкруги. Заля раз у раз вибухала оплесками.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прикметник () |