безвилазний
[bɛzʋɪlɑznɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Література) –
Такий, з якого неможливо вибратися, звільнитися; безвихідний, безнадійний.
- (Географія) –
Який не має виходу, виїзду; глухий (про місце, простір).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безвилазний, р. безвилазного, д. безвилазному, з. безвилазного, о. безвилазним, м. безвилазнім