1. Відсутність вух як органів слуху в тварин або зовнішніх частин вушної раковини в людини.
2. Переносно: нездатність або небажання слухати, сприймати чужий голос, поради, критику; глухість до чого-небудь.
безвухість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |