безвольність

Властивість або стан за значенням слова «безвольний»; відсутність або слабкість волі, рішучості, здатності приймати рішення та наполегливо їх виконувати; схильність легко піддаватися впливу зовнішніх обставин чи інших людей.

Приклади вживання

Приклад 1:
Але якраз учора я твердо вирішив сьогоднішнім днем скінчити цю свою огидну безвольність, яка мене мучить зневагою до себе ж самого. А сьогодні обставини тільки потвердили, зміцнили моє рішення. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |