Стан повної втрати свідомості, непритомність, нестям.
Стан крайнього збудження, запалу або захоплення, коли людина не контролює свої вчинки, втрачає самовладання.
Застаріле: божевілля, розумове захворювання.
безтямність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Жінки в халатах та дощовиках танцювали довкола багать, впадаючи в безтямність, рухаючись завчено й легко, відчуваючи одна одну в цих рухах і повторюючи своїм танцем рухи птахів і тварин, яких їм доводилось бачити. Я вже змучився від цього всього, тож, пробившись крізь чергову дитячу ватагу, рушив до намету.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |