безтраншейність

Значення

1. (Техніка) –

   Властивість або стан, що характеризується відсутністю необхідності риття траншей, канав чи інших відкритих виїмок у ґрунті для прокладання комунікацій, монтажу конструкцій тощо; спосіб будівництва або ремонту без порушення цілісності поверхні землі.

2. (Техніка) –

   Технологія або метод проведення підземних робіт (наприклад, бестраншейне прокладання труб, кабелів), що передбачає використання спеціального обладнання для горизонтального свердлення, продавлювання, проколу без відкритого розроблення ґрунту по всій трасі.

Правопис та відмінювання