Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або якість бути безтенденційним; відсутність тенденційності, тобто навмисного проведення певної ідеї, упередженого ставлення або прагнення нав’язати читачеві, глядачеві, слухачеві конкретну думку, ідеологічну позицію.
- (Журналістика) –
Об’єктивність, неупередженість у висвітленні подій, фактів, явищ, коли автор уникає однобічних оцінок та навмисного спрямування думки сприймача в певне русло.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безтенденційність, р. безтенденційності, д. безтенденційності, з. безтенденційність, о. безтенденційністю, м. безтенденційності, к. безтенденційносте