безталаннячко

Власна назва персонажа з народної творчості, зокрема казок, що втілює образ нещасної, пригнобленої, часто сироти або нелюба дитини, яка згодом знаходить щастя та винагороду за свою доброту і терпіння.

Персоніфіковане уособлення нещастя, лиха долі, часто використовується як звертання до людини, яка викликає співчуття через своє скрутне становище.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |