Значення
- (Література) –
Власна назва персонажа з народної творчості, зокрема казок, що втілює образ нещасної, пригнобленої, часто сироти або нелюба дитини, яка згодом знаходить щастя та винагороду за свою доброту і терпіння.
- (Література) –
Персоніфіковане уособлення нещастя, лиха долі, часто використовується як звертання до людини, яка викликає співчуття через своє скрутне становище.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безталаннячко, р. безталаннячка, д. безталаннячку, з. безталаннячко, о. безталаннячком, м. безталаннячку, к. безталаннячко