Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан того, що позбавлене системності, чіткої організації, внутрішньої упорядкованості та логічної взаємозв’язності частин; хаотичність, неорганізованість.
- (Філософія) –
Відсутність єдиного принципу, методу або послідовності в діях, думках, викладенні матеріалу тощо; непослідовність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безсистемність, р. безсистемності, д. безсистемності, з. безсистемність, о. безсистемністю, м. безсистемності, к. безсистемносте