Власна назва, що позначає історичну реальність або період, пов’язаний з втратою державності, національним занепадом, руйнуванням культурних та соціальних інституцій, часто внаслідок зовнішньої агресії або внутрішньої кризи.
Термін, який у сучасному вжитку може означати конкретний історичний проміжок в історії України (наприклад, період після руйнації Київської Русі або козацької держави), що характеризується відсутністю власної державної організації, втратою політичної незалежності та національно-культурним пригніченням.
У переносному значенні — стан занедбаності, марності, повна втрата колишньої слави, величі чи значення.