1. Властивість або стан того, що є цілісним, не поділеним на частини; неподільність, єдність.
2. (У філософії) Властивість субстанції, простору, часу тощо, що не допускає поділу на незалежні складові.
3. (Перен.) Повна відданість кому-небудь або чому-небудь, цілковите присвячення себе когось або чогось інтересам.