безрадність

1. Стан, коли людина не знаходить виходу зі скрутного становища, не має змоги чи ідей для вирішення проблеми; відчуття повної безпорадності та розгубленості.

2. Відсутність рад, корисних порад або підтримки; ситуація, коли немає до кого звернутися за допомогою або вказівкою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він не сподівався викупити невмілу безрадність своїх бажань. Навряд чи з Доктора Серафікуса вийшов би гарний чоловік, але він не годився так само й у приятелі.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: іменник (однина) |