безпрограшність

Властивість або стан, за якого неможливий програш, поразка чи невдача; гарантована перемога або успіх у будь-якій ситуації, змаганні чи справі.

У теорії ігор та стратегії — характеристика позиції, алгоритму чи плану дій, яка забезпечує оптимальний результат незалежно від дій супротивника чи розвитку подій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |