Власна назва, що позначає філософсько-естетичну концепцію або мистецький напрям, заснований на ідеї творчості поза яскравими емоційними спалахами (полум’ям), на принципах внутрішнього спокою, медитативної сосредоточеності та холодної, розміреної ясності.
безполум’яність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |