Властивість або стан того, що відбувається без перерви, постійно, ніколи не припиняється; безперервність, постійність.
безперестанність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що відбувається без перерви, постійно, ніколи не припиняється; безперервність, постійність.
Відсутні