1. Стан, коли немає загрози життю, здоров’ю, майну, інтересам або нормальному функціонуванню когось або чогось; захищеність від небезпек, ризиків, пошкоджень або зовнішніх загроз.
2. Відчуття спокою та впевненості, що виникає внаслідок такого стану захищеності; гарантованість безпеки.
3. Технічна характеристика пристрою, механізму, системи або процесу, що означає його здатність функціонувати без створення загроз для людей, навколишнього середовища або майна.
4. У міжнародних відносинах, політиці та економіці — стан стабільності, захищеності держави, суспільства чи інституцій від зовнішніх та внутрішніх загроз, що забезпечується комплексом правових, організаційних, технічних та інших заходів.