безоцінність

[bɛzot͡sinnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість або стан того, що не має ціни, неоціненний; надзвичайно велика цінність, яку неможливо виразити в матеріальному еквіваленті.

  2. (Філософія) –

    У філософській та аксіологічній термінології — категорія, що позначає найвищу ступінь цінності, абсолютну значущість чогось (наприклад, людського життя, моральних ідеалів), що перевищує будь-яку матеріальну оцінку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безоцінність, р. безоцінності, д. безоцінності, з. безоцінність, о. безоцінністю, м. безоцінності, к. безоцінносте

Більше записів