Значення
- (Фізика) –
Властивість або стан, коли щось не має опори, не спирається на зовнішні підпори або опорні точки; відсутність опори.
- (Техніка) –
У технічному контексті — характеристика методу випікання хлібобулочних виробів, при якому тісто не вимагає тривалого вистоювання на опару (бродіння з використанням рідкої закваски) і готується прискореним способом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безопарність, р. безопарності, д. безопарності, з. безопарність, о. безопарністю, м. безопарності, к. безопарносте