1. Властивість за значенням прикметника “безмірний”; відсутність меж, обмежень у просторі, часі, кількості, інтенсивності тощо; неосяжність, нескінченність.
2. Величезна, неосяжна кількість або простір; безкрайність, незмірність.
3. У філософії та поетичній мові — поняття, що позначає абсолютну, необмежену протяжність або розширення, часто у високому, абстрактному сенсі.