безмір

1. (у філософії, космології) Необмежений, неосяжний простір; всесвіт, космос, що не має меж або межі якого неможливо осягнути.

2. (у поетичній мові) Дуже велика кількість чогось, надзвичайно великий простір; незмірність, безкрайність.

3. (переносне значення) Надзвичайно високий ступінь прояву якоїсь якості, почуття (наприклад, любові, щастя, горя).

Приклади вживання слова

безмір

Приклад 1:
Тепер уже до Божої Матері, що, як , здатна глибше й живіше відчути безмір батьківського горя: «А ти, Божа, будь мой-ов газдинев; ти з своїм сином посередині, а коло тебе Андрій та Іван по боках… Ти дала сина одного, а я двох» (с.
— Зеров Микола, “Камена”