Значення
- (Філософія) –
(у філософії, космології) Необмежений, неосяжний простір; всесвіт, космос, що не має меж або межі якого неможливо осягнути.
- (Література) –
(у поетичній мові) Дуже велика кількість чогось, надзвичайно великий простір; незмірність, безкрайність.
- (Література) –
(переносне значення) Надзвичайно високий ступінь прояву якоїсь якості, почуття (наприклад, любові, щастя, горя).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безмір, р. безміру, д. безмірові, з. безмір, о. безміром, м. безмірі, к. безміре