Значення
- (Медицина) –
Властивість або стан середовища, об’єкта чи умов, за яких вони повністю вільні від живих мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибків тощо).
- (Медицина) –
У медицині, біології та промисловості — стан стерильності, досягнутий штучно (наприклад, шляхом автоклавування, фільтрації або опромінення) для запобігання мікробному забрудненню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безмікробність, р. безмікробності, д. безмікробності, з. безмікробність, о. безмікробністю, м. безмікробності, к. безмікробносте