безмежність

Властивість за значенням прикметника “безмежний”; відсутність меж, обмежень, кінця в просторі, часі, проявах, почуттях тощо.

Неосяжний, необмежений простір; відкрита далечінь, шир.

Надзвичайна сила, інтенсивність прояву якоїсь якості, почуття, стану (наприклад, любові, щастя, печалі).

Приклади вживання

Приклад 1:
Дивовижне відчуття: клаптик земної поверхні — і безмежність, я і Всесвіт… Для мене дуже багато важили подорожі пам’ятними місцями України. Любила їздити сама.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |