Значення
- (Філософія) –
Властивість за значенням прикметника “безмежний”; відсутність меж, обмежень, кінця в просторі, часі, проявах, почуттях тощо.
- (Географія) –
Неосяжний, необмежений простір; відкрита далечінь, шир.
- (Психологія) –
Надзвичайна сила, інтенсивність прояву якоїсь якості, почуття, стану (наприклад, любові, щастя, печалі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безмежність, р. безмежності, д. безмежності, з. безмежність, о. безмежністю, м. безмежності, к. безмежносте