безлюдник

1. (географія) Територія, що не має постійного населення або практично незаселена; безлюдна місцевість, пустка.

2. (астрономія) Рідкісний термін для позначення небесного тіла (наприклад, планети), на якому відсутнє життя, особливо розумне; безплідна, нежива планета.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |