безлюдник

[bɛzljudnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Географія) –

    (географія) Територія, що не має постійного населення або практично незаселена; безлюдна місцевість, пустка.

  2. (Астрономія) –

    (астрономія) Рідкісний термін для позначення небесного тіла (наприклад, планети), на якому відсутнє життя, особливо розумне; безплідна, нежива планета.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безлюдник, р. безлюдника, д. безлюдникові, з. безлюдника, о. безлюдником, м. безлюдникові, к. безлюднику

Більше записів