безлуння

[bɛzlunnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Астрономія) –

    Астрономічне явище, коли Місяць не видно на нічному небі через його положення між Землею та Сонцем, коли освітлена Сонцем півкуля звернена від Землі; фаза Місяця, що настає після останньої чверті та перед молодиком, коли Місяць зникає з неба.

  2. (Астрономія) –

    Період часу (переважно нічний), коли на небі відсутній Місяць через його астрономічну фазу; темна, безмісячна ніч.

  3. (Література) –

    У переносному значенні — стан темряви, похмурості, відсутності освітлення чи духовного світла; символ важких, безнадійних часів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безлуння, р. безлунь, д. безлунням, з. безлуння, о. безлуннями, м. безлуннях, к. безлуння

Більше записів