Властивість або стан, за якого відсутні чіткі лінії, лінійні структури або послідовне, прямолінійне розташування елементів.
У мистецтві, дизайні та архітектурі — творчий принцип або стильова ознака, що характеризується відмовою від використання прямих ліній, строгих геометричних форм та чітких контурів на користь плавних, органічних, вільно перебігаючих форм.
У техніці, теорії систем або фізиці — властивість об’єкта, процесу або зв’язку, що не підпорядковується принципу лінійності (пропорційності, адитивності), коли результат впливу не є прямо пропорційним сумі окремих впливів.
У наративі, літературі чи медіа — спосіб побудови сюжету або подання інформації, що відхиляється від послідовного, хронологічного розвитку подій, наприклад, за допомогою розгалужених сюжетних ліній, інтерактивності або вільної композиції.