Значення
- (Фізика) –
Властивість або стан, за якого відсутні чіткі лінії, лінійні структури або послідовне, прямолінійне розташування елементів.
- (Мистецтво) –
У мистецтві, дизайні та архітектурі — творчий принцип або стильова ознака, що характеризується відмовою від використання прямих ліній, строгих геометричних форм та чітких контурів на користь плавних, органічних, вільно перебігаючих форм.
- (Фізика) –
У техніці, теорії систем або фізиці — властивість об’єкта, процесу або зв’язку, що не підпорядковується принципу лінійності (пропорційності, адитивності), коли результат впливу не є прямо пропорційним сумі окремих впливів.
- (Література) –
У наративі, літературі чи медіа — спосіб побудови сюжету або подання інформації, що відхиляється від послідовного, хронологічного розвитку подій, наприклад, за допомогою розгалужених сюжетних ліній, інтерактивності або вільної композиції.
Правопис та відмінювання
н. безлінійність, р. безлінійності, д. безлінійності, з. безлінійність, о. безлінійністю, м. безлінійності, к. безлінійносте