безквартирний
[bɛzkʋɑrtɪrnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Соціологія) –
Який не має власної квартири або постійного житла; позбавлений житлової площі.
- (Лінгвістика) –
(У переносному значенні) Який не має постійного місця перебування, притулку; бездомний, кочовий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безквартирний, р. безквартирного, д. безквартирному, з. безквартирного, о. безквартирним, м. безквартирнім