безіменність

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Властивість або стан за значенням прикметника “безіменний”; відсутність імені, назви, позначення.

2. (Література) –

   У літературі та мистецтві: художній прийом або стильова риса, що полягає у навмисному невказанні імен персонажів або деталей для створення ефекту узагальнення, таємничості або символічності.

3. (Психологія) –

   Переносно: безликість, відсутність індивідуальних, яскраво виражених рис; стан, коли щось або хтось не залишає помітного сліду, не вирізняється серед іншого.

Правопис та відмінювання